Погода в Сколе

вологість:

тиск:

вітер:

Проживання у Карпатах:

Люкс

Котедж «Моцар»

від 300 грн.
с. Козьова
+38 (063)206-62-25
+38 (097)791-65-94


«Бойківська оселя»

від 150 грн.
м. Сколе
+38 (097) 909-27-77


Котедж «Зарінок»

від 120 грн.
м. Сколе
+38 (093) 238-79-62,
+38 (063) 399-45-52


Готель «ВІВЧАРИК»

від 125 грн.
м. Сколе
+38 (050) 370-26-65


Готель «Батьківський двір»

від 150 грн.
с. Козьова
+38 (067) 314-31-11


Садиба «У Ґави»

від 100 грн.
м. Сколе
+38 (067) 672-48-19
+38 (096) 749-07-91


Садиба «Карпатська Мрія»

від 100 грн.
м. Сколе
38(096) 748-32-10
+38(096) 035-14-45

Комфорт

Сколівська Скеля

від 100 грн.
м. Сколе
+38 (097) 711-48-80


Котедж «Зелемянка»

від 60 грн.
м. Сколе
+38 (093) 513-10-02


Котедж «Над потоком»

300 грн.
с. Коростів
+38 (067) 739-36-47,
+38 (096) 172-01-23


Садиба «Дольче Віта»

100 грн.
м. Сколе
+38 (097) 942-95-02,
+38 (093) 489-31-00


Садиба Мрія

від 120 грн.
м. Сколе
+38 (067) 593-30-87


Садиба «У Івановича»

від 100 грн.
м. Сколе
+38 (096)277-14-80


Садиба «У Романа»

від 100 грн.
с. Дубина
+38(067)727-84-12

Економ

Садиба «У Юлька»

60 грн.
м. Сколе
+38 (063) 941-28-57
+38 (096) 498-29-18

Про жертовні камені на бойківщини - Турецький камінь (камінь №1) PDF  | Друк |
Статті - Про сколівщину
Головна статті
Про жертовні камені на бойківщини
Турецький камінь (камінь №1)
Камінь №2 біля Верхнього Синевидного
Камінь №3 біля с. Верхнє Синевидне
Камінь №4 біля с. Верхнє Синевидне
Всі сторінки

Влітку 2006 р. було знайдено камінь, ймовірно, культового призначення, в с. Корчин Сколівського р-ну Львівської обл., який розташований в урочищі Кам'янистий, приблизно на 2,5 км південніше від села, на лівому березі потоку Мала Річка (див. рис. 1), біля лісової дороги, що веде на хребет Парашка. Пам'ятка являє собою розколену надвоє скелю (пісковик) неправильної трикутної форми (висотою 2 м, шириною 3,8 м, довжиною 4,15 м), що за формою віддалено нагадує двосхилий дах. В горизонтальному перерізі - досить правильної прямокутної форми. Ширина тріщини якою розколений камінь - приблизно 0,45 м. Зверху камінь має невелику горизонтальну площадку (0,6 х 0,5 м) з округлим жолобом (діаметром 0,2 м, глибиною 0,1 м) і стінками цеглястого кольору, що є свідченням обпалу (див. рис. 3). Жолоб розміщено з південно-західного боку каменя, ближче до краю, таким чином, що з самого краю каменя стінка жолоба відсутня.
Рис. 1 - камінь № 1 загальний вигляд.

Рис. 1 - камінь № 1 загальний вигляд.

Рис. 2 - схема каменя № 1 і жолоба на його поверхні.

Рис. 2 - схема каменя № 1 і жолоба на його поверхні.

Рис. З - фото жолоба на камені № 1.

Рис. З - фото жолоба на камені № 1.

Достеменно встановити природність чи штучність походження жолоба досить складно, оскільки слідів від інструменту не виявлено.
На скелі знаходимо велику кількість написів пізнього походження, тим не менше проглядаються кілька більш ранніх петрогліфів. На вертикальній стінці з південно-західного боку на висоті 0,3 м від рівня сучасної поверхні ґрунту зафіксовано антропоморфне зображення (див. рис. 4). Внизу вибито петрогліф, який представляє собою схематичне зображення людини (висотою 0,53 м), в якої ноги утворені двома лініями, що сходяться вгорі і двома горизонтальними лініями - стопами. Голова антропоморфного силуету теж утворена двома вирізаними горизонтальними лініями, а для зображення тулубу використано природну нерівність скелі, що з'єднує голову і ноги. Зображення рук відсутнє. Дещо вище цього петрогліфа стіну розділяє горизонтальна лінія, виконана в тій самій техніці, що й антропоморфне зображення. На висоті 0,5 м над антропоморфним петрогліфом вибито хрест пізнього походження (висотою 0,17 м, шириною 0,08 м), який має одну поперечину при основі і дві зверху. З лівого боку від хреста вибито літери "МР".

 

Рис. 4 - фото антропоморфного петрогліфа на камені № 1.
Рис. 4 - фото антропоморфного петрогліфа на камені № 1.

Рис. 4 а - антропоморфний петрогліф на камені № 1.

Рис. 4 а - антропоморфний петрогліф на камені № 1.

На північно-західній похилій стінці вибито ромб з заокругленими кутами (висота 0,24 м, ширина 0,16 м) і вписаний у нього хрест з розширеними кінцями. Ззовні, біля трьох кутів ромба вибито невеликі круглі заглиблення, діаметром 0,01 м. Зверху і з лівого боку вибито по одному отвору, знизу - два, з правого боку зображення не збереглось.

Щодо техніки нанесення, то описані петрогліфи вибиті пунктирно з додатковим прошліфовуванням (див. рис. 5).

Рис. 5 - зображення хрестів на камені № 1.
Рис. 5 - зображення хрестів на камені № 1.

Рис. 5 а - фото хреста вписаного в ромб з каменя № 1.

Рис. 5 а - фото хреста вписаного в ромб з каменя № 1.

Рис.  5 б - фото хреста з південно-західного боку каменя № 1.

Рис.  5 б - фото хреста з південно-західного боку каменя № 1.

Кожному з описаних петрогліфів знаходимо аналогії в інших куточках Карпат як за семантикою так і за технікою виконання. Зокрема, що стосується жолобоподібного заглиблення, то аналоги зустрічаємо як в Українських Карпатах, так і на Чесько-Моравському пограниччі.

Щодо датування подібних пам'яток, то на теренах Чесько-Моравського пограниччя їх прийнято пов'язувати з періодом становлення раннього слов'янства. З цим не погоджується, наприклад, М.Бандрівський але, на жаль ще не віднайдено методики, яка б дозволила датувати ці пам'ятки більш точно. Стосовно функціонального їх призначення зроблено припущення про використання жолобоподібних заглиблень для жертвоприношень.   На  це,  зокрема,  вказують сліди  обпалу бурого кольору на стінках.

В Карпатах відомі також аналоги й антропоморфному петрогліфу. В Українських Карпатах це - зображення танцюючих чоловічків на скелях коло с. Урич, Сколівського р-ну. Львівської обл. , та на Писаному Камені в Верховинському р-ні, Івано-Франківської обл. В Румунських Карпатах аналогічні ображення знаходимо в печері Чизмей, район Хунедуара, що в Трансільванії, але, на жаль, однозначного датування цих пам'яток теж ще немає.

Щодо хреста з розширеними кінцями-раменами, вирізьбленого на південно-західній стінці каменя, то хрести такого типу прийнято датувати ХІІ-ХІV ст. Подібне, вписане в ромб, зображення хреста знаходимо на Писаному Камені, але в цьому випадку хрест вписано в ромб, з трикутними відростками по кутах. Ромби з трикутними відростками в вершинах знайдені поблизу Космача на камені "Дванадцяти опришків". Неподалік, на одному з каменів висічено коло діаметром 0,5 м, всередині якого викуто рівнораменний хрест з трикутниками на кінцях. Що стосується антропоморфних зображень на Гострому Камені в с. Урич, то М. Бандрівський за аналогічними пам'ятками з Центрально-Східної Європи датує їх періодом раннього заліза.

На загал щодо описуваного тупу хрестів з ромбами і стилізованих фігурок людей, з Писаного Каменю, то дослідник вважає, спираючись на вже датовані аналоги з Південно-Східної Європи і Верхнього Подністров'я, що їх варто відносити до періоду раннє середньовіччя - XIV ст. Але для більш точного датування пам'ятки  необхідні додаткові археологічні дослідження.

В околицях с. Корчин на даний момент відома знахідка бронзового кельта (сокири), періоду раннього заліза. Також маємо свідчення існування на під'їзді до сучасного Корчина укріплення княжого часу , про це свідчать також виявлений М. Рожком топонім Підзамчище , яким означують місце, де, ймовірно, було укріплення, і свідчення інформаторів.

У процесі дослідження пам'ятки було проведено етнографічну розвідку. За методикою неструктурованого інтерв'ю було опитано 12 інформаторів, за одним винятком, уродженці с. Корчин. З'ясовуючи питання походження назви «Турецька баба» ми виявили кілька сюжетів.

Більшість інформаторів свідчило, що в розломі каменя від татар ховалась дівчина ("жінка", "баба"), але її було знайдено і вбито:
"...Там замордували татари дівчину. Не замордували її, вона. То, турецький камінь, він отакво [показує] щілина є. Вона туди утекла, сховала си і во вона вже так загинула, бо вони її відти не могли, не дістати, ні вона вже не могла втекти відти, і там уже її чи мечами, чи як...".

Цей сюжет фіксуємо з незначними варіаціями. Його ж наводить краєзнавець поч. XX ст., Семен Сородник в своїй розвідці про історію корчинської шляхти:

"...Недалеко озера, при лісовій дорозі стоїть «Турецький камінь», скеля розлупана надвоє. Там то убив колись турок бабу, а що не мав її де спрятати, розлупав мечем скалу надвоє і в цю розколину вкинув свою жертву... "

Кілька інформаторів засвідчило, що на камені було вибито напис з інформацією про вбивство, але ні детальнішого змісту напису, ні навіть мови, якою його було зроблено вони пригадати не змогли. Сам напис не виявлено.

Зафіксовано одиничне свідчення про те, що на цьому місці вбито турецького полководця:
"...кажут,   що   там   вбили,   пустили   каменя якось, вбили турецького полководця, каменем. І то, потом назва є - турецький камінь... "

Також   зафіксовано   одиничні   свідчення   про вбивство турками багатьох людей коло каменя і цікавий сюжет про те, що на цьому місці було вбито не звичайну жінку, а другу доньку князя Святослава:

"...По лєгєнді, кажут, що то колись турки напали на Урич, значить, Урицького князя Урицького взяли, значить дві дочки. Одна дочка втікала на Парашку, десь там за турецьким каменем. Такий звичайний камінь, розколений, така ущелина, то друга, значить, там погинула... "

В контексті дослідження пам'ятки не можемо не згадати про лісове озеро, яке знаходиться в декількох сотнях метрів від пам'ятки. Озеро невелике і достатньо занедбане, жоден з інформаторів не зміг вказати на його назву. Семен Сородник називає його "Слезою Фатими": "...Лісове озерце під горою Кривою прозване "Слезою Фатими".

Старий місцевий переказ говорить, що воно було колись велике і глибоке, а в його водах жили лісові панни та лісовики. Одного разу заблудилася там молода дівчина і її залоскотали лісовики та втягнули у воду. Відтоді вечорами чути біля озера плач та голосіння, просьби о ратунок..." . Ім'я Фатима в назві озера не може не наштовхувати на думку про зв'язок з колишньою присутністю тут татар на цих територіях і з Турецьким Каменем. Вдалось також зафіксувати сюжет про загибель татар разом із возами у озері , щоправда подробиць з'ясувати не вдалось.

Окрім усних переказів вдалось зафіксувати надзвичайно цікавий відгомін колишнього вшанування каменю. Всі інформатори засвідчили, що до сих пір побутує звичай, ідучи повз "бабу", кланятись їй, або й цілувати . Деякі інформатори свідчать, що це потрібно робити лише коли проходиш повз неї вперше. Загальною є мотивація: "буде удача в лісі" , "бо забере ягоди" , "як поцілуєш нічого не візьме [мається на увазі нічого не забере - прим, авторів]" .



 

Подібні матеріали

Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту Сколе - Карпати.інфо