Про жертовні камені на бойківщини - Камінь №4 біля с. Верхнє Синевидне PDF  | Друк |
Статті - Про сколівщину
Головна статті
Про жертовні камені на бойківщини
Турецький камінь (камінь №1)
Камінь №2 біля Верхнього Синевидного
Камінь №3 біля с. Верхнє Синевидне
Камінь №4 біля с. Верхнє Синевидне
Всі сторінки


На відстані 200-250 м на південний схід знаходиться скеля, на вершині якої є невелика площадка 3 х 6 м, з трьома жолобоподібними заглибленнями. Перше - округлої форми (діаметром 0,7 м, глибиною 0,18 м), має радіальні рівчаки і канавку, що веде до краю скелі. Друге - розміщено поруч - у формі людської ступні (довжиною 0,28 м, глибиною 0,08 м, див. рис. 10). Третє - у формі прямокутника з округлими краями (довжиною 0,23 м, глибиною 0.1 м). Неподалік Синевидсько - Межибрідського комплексу петрогліфів відомі знахідки городища Х-ХІІІ ст. , в урочищі "Горбище", в місці злиття р. Стрий і р. Опір та монастиря св. Богородиці XIII ст., в урочищі "Золота гора".

 

Рис.  10 - фото жолоба-"слідовика" з каменю № 4.
Рис.  10 - фото жолоба-"слідовика" з каменю № 4.

На скелі Чортів Камінь, що знаходиться на лівому березі р. Дністер, на відстані 500 м на південь від с. Спас Старосамбірського р-ну Львівської обл., знаходимо два жолобоподібні заглиблення округлої форми, діаметром 0,3 м (рис. 11). Їх розміщено на західному краю, на віддалі 1,5 м одне від одного. Від кожного жолоба до краю скелі веде рівчак.

Ще один цікавий різновид петрогліфів було виявлено авторами на скелях поблизу с. Урич. На скелі Жолоб, на 8 м південніше від жолобів, що раніше були виявлені М.Бандрівським, на горизонтальній поверхні знаходимо заглиблення у формі хреста з розширеними раменами, шириною - 0,15 м, висотою - 0,22 м, глибиною 0,10 м (див. рис. 12, 12 а). Цікаво, що на сусідньому горбі знаходиться скеля, що має назву "Хрест".

 

Рис.  11  - фото жолоба зі скелі "Чортів камінь" коло с. Спас Старосамбірського р-ну Львівської обл.
Рис.  11  - фото жолоба зі скелі "Чортів камінь" коло с. Спас Старосамбірського р-ну Львівської обл.

Рис. 12 - фото жолоба вирізаного у вигляді хреста, зі скелі Жолоб поблизу с. Урич Сколівського р-ну Львівської обл.
Рис. 12 - фото жолоба вирізаного у вигляді хреста, зі скелі Жолоб поблизу с. Урич Сколівського р-ну Львівської обл.

Рис.   12  а -  зображення жолоба вирізаного у вигляді хреста.
Рис.   12  а -  зображення жолоба вирізаного у вигляді хреста.

Камені з подібними заглибленнями кількох різновидів відомі по всій території Західної України. Зокрема, авторами було обстежено подібні жолобоподібні заглиблення поблизу с. Липовиця Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. Їх було виявлено і попередньо обстежено директором Липовицької СШ Василем Андрейківим.

В околицях с. Липовиця, в урочищах Кам'яниста, Бороло і Ялина виявлено три групи скель, на яких знайдені округлі жолобоподібні заглиблення і заглиблення у вигляді людської ступні. Останнє, на думку В. Андрейківа, являється петрогліфом - слідовиком.

Подібна пам'ятка - камінь з заглибленням у вигляді людської ступні ("Слід Божої Матері") - знаходиться в Почаївській Лаврі, на Кременеччині і вшановується як святиня.

Наприкінці XIX ст. Катерина Мельник і Володимир Антонович виявили поблизу Бакотського середньовічного монастиря, на березі р. Дністер, камінь, поверхня якого була вкрита круглими заглибленнями, на зразок чашок різної величини. Одне з заглиблень було довгасте і нагадувало ступню людини. Вказані об'єкти дослідниця віднесла до мегалітичних споруд, пов'язавши його з жертовниками.

Ще один цікавий об'єкт був виявлений біля с. Комарів Кельменецького р-ну Чернівецької обл. Він являє собою камінь яйцеподібної форми, на східній грані якого містяться три жолобоподібні заглиблення, а в центрі розміщено циліндричну колонку діаметром 0,35 м, що утоплена в отвір діаметром 0,6 м, глибиною 0,2 м. Наталія Сиряміна вважає цей камінь жертовним . До цієї думки схиляється Вадим Артюх.

Цікавий аналог Урицькому хрестоподібному петрогліфу також знаходимо біля скельного храму XVII ст., що поблизу с. Монастирок (Міжгір'я) Борщівського р-ну Тернопільської обл., на березі р. Серет. Перед церквою в печері "Язичеська" знаходиться вапнякова горизонтальна плита 4,0 х 2,4 х 0,6 м, на якій вирізано хрест (див. рис. 13). З хреста донизу відходить рівчак. Окрім хреста на камені є чашоподібні заглиблення. Плита була принесена на це місце монахами в XVII ст., про що свідчить напис на ній А.Кіркор, О.Ратич, І.Винокур, С.Климовський та М.Стріхар вважають цей камінь жертовним.

 

Рис. 13 - фото каменя, з жолобом у вигляді хреста, поблизу скельного храму XVII ст., розташованого біля с. Монастирок Борщівського р-ну Тернопільської обл. (фото Р.Миськіва).
Рис. 13 - фото каменя, з жолобом у вигляді хреста, поблизу скельного храму XVII ст., розташованого біля с. Монастирок Борщівського р-ну Тернопільської обл. (фото Р.Миськіва).

Щодо каменів-слідовиків у вигляді людських долонь, то такий зафіксовано Леоном Козловським в околицях Бишева (Польща). Поблизу досліджуваного кургану було знайдено камінь з виразно викутою на його поверхні людською долонею, яка дещо більша від звичайної, з п'ятьма стуленими заглибленими пальцями і долонею, зовнішні контури якої позначено рівчаком. З тим каменем пов'язана легенда, що долоню "витиснув диявол, який ніс той камінь, аби збурити його на Ченстохову, але на полях поблизу Бишева впусти в додолу".

"Слідовики" та "жолоби" вивчає і Микола Кугутяк, зокрема, досліджував їх в урочищі Терношори, поблизу с. Снідавки Івано-Франківської обл. Дослідник вважає їх жертовними каменями.

Відомі дослідники слов'янської та давньоруської археології Б.А.Тимощук та І.П.Русанова, культові "камені-слідовики" пов'язують, зокрема, з слов'янськими святилищами.

Отже, в ході досліджень, було знайдено камені з петрогліфами поблизу с. Корчин, с. Верхнє Синевидне Сколівського р-ну та поблизу с. Спас Старосамбірського р-ну. Найчисленніші серед петрогліфів це так звані "жолоби" - округлі заглиблення на горизонтальних поверхнях скель.

Ми схильні вважати, що більшість з них мають природне походження. Про це свідчить той факт, що округлі заглиблення знаходяться на численних скелях і каменях, різноманітні за формою  і  місцем розташування,  але розміщені  завжди в тих місцях де збирається дощова вода. Постійна дія вологи пришвидшує вивітрювання каменю, в результаті утворюється заглиблення, в яке постійно назбирується вода, що продовжує руйнувати камінь і збільшувати заглиблення. Дією води, на нашу думку, можна пояснити і різноманіття форм жолобів.

Наприклад, інколи два такі заглиблення, розташовані поруч, збільшуючись, можуть сполучатись в одне, яке за формою нагадує людську ступню. Походження канавки, яка виходить з жолоба і яку можна прийняти за "кровостік" на жертовнику, також пов'язуємо з дією дощової води, яка в найнижчій точці стікає до краю каменя. Постійне повторення цього процесу і призводить до швидшої руйнації каменю в цьому місці. У випадку, коли жолоб утворюється при самому краю скелі, то та стінка, яка найближче розмішена до нього, повністю вивітрюється. Камені з таким типом жолобів, завдяки їхній формі, часто називають "Довбушевими сідальцями".

Ймовірно, частина з них використовувалась місцевим населенням в культових цілях, про що свідчать сліди обпалу та інструменту на стінках жолобів.

До округлих заглиблень на поверхнях скель, які мають штучне походження, проте не відносяться до давніх петрогліфів, якими їх вважали деякі дослідники, належать об'єкти біля с. Багна Вижницького р-ну Чернівецької обл. Тут, на скелях, видно круглі жолоби та диски з вибраними навколо кільцями, які розміщено на вертикальних і горизонтальних їх поверхнях. Етнографічна розвідка, проведена в с. Багна, показала, що ці заглиблення залишились в результаті вибиття зі скелі жорен для ручних млинків. У випадку, коли заготовка, при вибиванні на скелі з причин невдалого сколювання ставала непридатною, її залишали як брак. Жорна, які збереглись у місцевих господарів за структурою каменю і діаметром відповідають структурі скель та жолобам, вибитим на них.

В питанні з'ясування призначення жолобів певні відповіді можуть дати археологічні дослідження і додаткова етнографічна розвідка. Наприклад, привертають увагу, відомі на слов'янських святилищах, жертовні ями у ґрунті, які мають округлу форму та є подібними за розмірами до жолобів на скелях в Карпатах. Вони, як вважають дослідники, набули широкого поширення в V-VII ст., та виконували магічну роль, зв'язану з різними віруваннями - з жертвами землі, культом плодороддя, з прагненням убезпечити себе від злих сил потойбічного світу, задобрити предків. Ями на пам'ятках були невеликими та не глибокими, влаштовувались з приводу певних подій. Жертви до них могли приносити окремі сім'ї, або жителі невеликих селищ . Такі святилища розміщувалися за межами поселень, часто на незручних для звичайного життя місцевостях - на високій горі, на крутому схилі, або серед боліт.

У випадку пам'яток, знайдених поблизу с. Верхнє Синевидне, проведення етнографічної розвідки ми вважали за недоцільне, оскільки вони розташовані на значній відстані від села, окрім того на Комарицькому хребті є значна кількість скельних утворень, і це утруднює і пояснення інформаторам про який саме камінь йдеться і, відповідно, отримання від них достовірної інформації. В даному випадку на культовий характер пам'ятки можуть вказувати зображення хрестів, як "погашення" більш ранніх язичницьких петрогліфів.

Етнографічну розвідку було проведено в с. Корчин і виявлено вищеописаний звичай шанування каменю. Можемо стверджувати, що виявлений звичай шанування каменю значно давніший за зафіксовані перекази і є ще одним доказом на користь думки про культове призначення каменю. Сама поява подібних переказів пояснюється явищем яке в психології прийнято називати «раціоналізацією» .

Тобто, пам'ять про камінь як про дохристиянське культове місце з часом під впливом християнства витісняється і трансформується в звичай "кланятись бабі", а також традицію шанування місця вбивства. Крім того наявність в топонімі "Турецька баба" слова "баба" вказує на це місце як на колишнє місце язичницького поклоніння. А те, що традиція побутує і зараз говорить про порівняно пізній характер пам'ятки. На це також вказує місце її розташування - за селом, кількома метрами вище старої лісової дороги, у лісовій гущавині.

В науці побутує думка про те, що після прийняття християнства на Русі "в глибинках" продовжували функціонувати культові центри й малі святилища сільських громад . Значна кількість відомих пам'яток дає змогу прослідкувати тяглість традиції вшанування каменів з жолобами та "слідовиків" від раннього слов’янства до сучасності.

Відтак, важливим є подальше виявлення і дослідження нових пам'яток, що в майбутньому дасть змогу відповісти на питання призначення і побутування культових каменів, зокрема з жолобами, як важливого явища духовної культури населення України.

 

Артем ГОЩІЦЬКИИ, Тетяна НАКОНЕЧНА, http://skole.com.ua



 

Подібні матеріали

Рейтинг туристических сайтов Украины. Відображено число відвідувачів сьогодні, середнє число відвідувачів за добу, оцінка сайту Сколе - Карпати.інфо