Перший наступ російської армії

Перший наступ російських частин на австрійські становища почався вночі 28 квітня
1915 року. Він почався в ночі з 28 на 29 квітня сильним гарматним обстрілом цілої лінії 130-ї австрійської бригади, до якої належали і УСС. Разом з артилерійською підготовкою потрохи почата підходити російська піхота. Найбільш укріпленою була найвища вершина гори Маківка, так як на цю вершину було легко піднятись і російські солдати до займали третю вершину, яка знаходилась правобіч.

Але російське військо почало наступ на ліве крило оборони Маківки. Саме тут Маківка була слабо укріплена, де була лише дна сотня ополченців під командою стрілецьких
старшин Яремкевича й Тучапського.

Під прикриттям артилерії російські війська непомітно дістались до схилу лівої вершини Маківки та атакували австрійські окопи. Так, як схил гори в цьому місці був дуже стрімкий то російські війська підійшли непомітно до дядьків ополченців. Першим наступав один московський курінь, а за ним підходили ще три полки. Завдяки чисельній перевазі та швидкому непомітному наступу російському війську вдалось захопити ліву вершину, де розмістили вони цілий полк та зробивши пролом в лінії оборони австрійських військ.

Тому в цей пролом відразу вийшов в контратаку цілий 1-й курінь УСС - сотні Букшованого, Дудинського Носковського й Семенюка, половина 2-го куреня: сотні Будзиновського, Мельника та й одна чота сотні О.Левицького. Воїнам УСС на ліву гору сходили під обстрілом ворожої артилерії. Спочатку УСС атакували праву лінію росіян, а потім другу лінію та відбили їх з гори до їхніх вихідних становищ. Таким чином УСС вдалось відновити лінію оборони австрійсько-німецього фронту.

На відбитих позиціях пробули стрільці до полудня. Потім прийшла зміна й стрільці відішли на відпочинок.

Другий наступ російської армії

Другий наступ російської армії на позиції УСС на горі Маківці почався на другу ніч 30 квітня. Але цього разу російські солдати в значній кількості атакували праве крило маківської обсади на другій вершині Маківки. Обороняли цю вершину два відділи українських ополченців. Російські частини з легкістю прорвали оборону на цій вершині та почали спускатись на другий бік гори, щоб почати штурм центральної вершини Маківки.

Але збоку гори були чоти Мельника й Будзиновського які почали збоку обстрілювати російські війська, а з долини підійшли дві запасні Стрілецькі сотні, покликані на допомогу. Це зупинило подальшу атаку росіян, та обстріл німецькою і австрійською артилерію північного спаду гори  не дало змогу підходити російському запасу. В подальшому стрілецькі сотні відбили російських солдатів назад в долину річки Головчанки, при цьому багато з них загинуло та дістались в полон.

Третій наступ російської армії

Все ж таки, незважаючи на значні втрати, російське командування вирішило добути гору Маківку за всяку ціну. Вже чергового дня вони почали готуватися до нового наступу, який почався рано 1-го травня. Перед наступом Маківка та дорога до Грабовця постійно протягом кількох годин обстрілювались московською артилерією.  Під прикриттям артилерії цілий російський полк піхоти перейшов річку Головчанку та підійшов до схилу Маківки, яку обороняли дві стрілецькі сотні Мельника й Будзиновського. Після невеликого бою Стрільці відступили з своїх окопів.

Потім на допомогу прибув 1-й курінь УСС, відкинувши російських солдатів на верх гори. Бій за гору Маківку тривав з перемінним успіхом, проте УСС перемогли та розбили російських нападників.