Стрий – річка, яка бере свій початок в Карпатах і протікає у Львівській області та є правою притокою річки Дністер. Витоки Стрия знаходяться на західному схилі гори Явірник на висоті 1405 м, що у Високому Бескиді (північно-західний схил Верховинського водороздільного хребта поблизу с. Лавочне). В Карпатських горах річка має гірський характер і вузьку долину. Ширина річища становить від 10-30 м у верхній течії і до 150 м у пониззі.

Долина річки Стрий пролягає переважно в горах Східних Карпат, на верхніх ділянках – у каньйоні, і лише в нижній течії, після злиття з Опором, виходить на Прикарпатську височину. Довжина річки становить близько 240 кілометрів, а площа басейну 3055 квадратних кілометрів. Стрий має 31 притоку, найбільша з яких річка Опір. Стрий впадає в річку Дністер за 10 км від Жидачова відмітці 240 метрів над рівнем моря.

Живлення ріки є дощове та снігове. Для Стрия характерні весняна повінь та літньо-осінні паводки (іноді взимку). Стрий характеризується великою мінливістю річкового режиму. Катастрофічні повені були у 1927, 1955, 2008 і особливо в 1969 роках. В межах Жидачівського району її протяжність - 27 км. Середній розхід води в 17 км від устя — 45,2 м3/сек, максимальний — 890 м3/сек. Льодостав переважно з кінця листопада до середини березня.

Береги Стрия заліснені хвойними і мішаними лісами, численні поселення. Над річкою Стрий лежать міста: Турка, Стрий, Жидачів. Споруджена Завадівська ГЕС.

Річка Стрий в межах Жидачівського району має більш рівнинний характер. Ширина річкової долини частини басейну місцями досягає декілька кілометрів. Ширина русла річки на цій ділянці 80–160 м. Глибина річки в межах 0,8–3,0 м. Русло Стрия звивисте, гравійне з пісковими відкладами. Швидкість течії 0,1 – 2,0 м/с.

Назва річки Стрий походить від легенди, яка пов'язує її зі словом стрий (дядько), але, звичайно, це не є наукове пояснення, а тільки, так звана, народна етимологія. В основі назви річки покладене звукосполучення стр, яке утворює великий комплекс загальних слів, назв річок і поселень. І. Свенціцький твердить, що воно означає „плинна вода”, В. Петров — „вода”. До споріднених слів з цією основою належать струя, струмінь, стріла, острів, струмок, бистрина, стрижень стрімкий, а також Стрибог, російські быстрый, стремнина. Сам же корінь (стр), за загальноприйнятою думкою, походить від індоєвропейського ср (еу), яке має такі значення: текти, струїти, струя, текуча вода, швидкість, крутизна.

Дослідник дністровської гідронімії В. П. Петров виділяє цілу групу споріднених назв річок з характерними сполученнями звуків стр, а саме: Стрий, Стрина, Стрвяж з численними варіантами (Стрвяч, Стривець, Струга, Стронавка, Стривігор, Стривники, Стронна, Стриня), а також кілька річок з назвою Бистриця.

Немало річок з цим коренем є і на верхній Прип'яті: Струмень (Струмель), Струваж та інші. Також на Україні є озеро Стриця. Дехто з учених залучає до цього топонімічного ряду теж Стир і Простир.

Цікаво, що в гідронімії часів балто-слов'янської мовної єдності всі ріки звали стриями, особливо у верхньому Подністров'ї.
Згодом це слово набуло відтінку архаїзму і його замінило нове, більш зрозуміле, фонетично співзвучне бистрий (тобто швидкий). Зараз воно є в російській, польській та чеській мовах. Звідси пішли назви багатьох річок – Бистра, Бистринь, Бистриця. За іншою версією, Стрий — це скіфсько-сарматське слово зі значенням „швидкий”.

Річці Стрий за класифікацією Р.Е. Хортона присвоєно 6 рівень ієрархії. Цікаво чому? Серед приток р. Стрий є р. Опір. Річка Опір утворюється як річка злиття потоків зовсім невеликих (рівень ієрархії – П1), але потім отримує значніші притоки рівня П2, П3 і П4, а отже, стає річкою п'ятого рівня ієрархії (П4+1). А річка Стрий після отримання вод Опору стає річкою із П6 (шостого рівня ієрархії).

Влітку на річці Стрий відбуваються змагання з водного туризму.