Історія Тустані - Інші Історичні згадки PDF  | Печать |
Статьи - История Сколевщины
Индекс материала
Історія Тустані
Інші Історичні згадки
Тустань - Будівельні періоди забудови
Опис фортеці Тустань
Третій і четвертий будівельний період
П'ятий будівельний період
Археологічні матеріали
Дослідження Тустані
Заповідний фонд Тустані
Все страницы

 

Про те, що Тустань була добре відома в Європі, видно із старовинних карт. З числа найдавніших, доступних нам, вона є на картах Гастальді (1548) та Меланхтона (1554). Перша, яка є найдетальнішою з усіх виявлених, локалізує град Тустань між двома гірськими хребтами, вказує на наявність перевалу. З відомих (на час існування Тустані) українських міст на ній нанесені: Самбір, Сіль (зараз Стара Сіль), Жидачів, Долина, що були відомими осередками видобутку та продажу солі. Таким чином, ще раз засвідчується головна на той час функція граду як прикордонного і митного пункту. Впродовж XVI ст. Тустань відзначена на багатьох картах, обов'язково поряд із соляними осередками, насамперед поблизу Дрогобича.

Сигнальні вогні - Тустань

Тустань нанесена і на карті Великого князівства Литовського (XVI ст.). Тут вона також знаходиться на південному сході від Дрогобича. Місто було нанесено на карті С. Сарницького, доданій до його опису Речі Посполитої 1585 р. В тексті книги град згадується під координатами 46°, 49°, на самому кордоні Польщі та Угорщини. Крім того, Тустань, за Сарницьким, означає «тут стань». Проте на жодній зі старих карт нема Уріча (Урича) та й Тустані у XVIII ст. вже не позначають на картах.

Карта пд.зх. Галицького Князівства

Такий стан повністю відбиває занепад Тустані і підтверджується документальними матеріалами. У 1539 р. король на прохання Янка з Тарнова дарує М.Блізінському та його спадкоємцям «фортецю Тустань, а власне лише скелю у стрийських горах поблизу кордону з Угорщиною». Вони зобов'язувалися «власним коштом і заходами цей замок, на згаданій скелі обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані». Невідомо, чи була фортеця Тустань відремонтована та укріплена, проте вже у 1541 р. М.Блізінський продає село «Підгородці і фортецю Тустань».

При люстрації Дрогобицької жупи 1565 р. засвідчується непривабливе економічне становище колишнього важливого осередку. «Мито або цто з купців і всіляких фірманів, котрі різноманітні купецькі товари через Дністер і мимо везуть з будь-якого місця і будь куди, також і різну худобу переганяють, вибирають за стародавнім звичаєм... Збір цього мита без винятків здійснюють в селах, які належать до Стрийського староства. Тобто в Довгому і в Уричі «під городищем Тустанем».

В люстрації при описі с. Доброгостова згадується: «За лісом, який належить до того села, є село назване Уріч під городищем Тустань. В ньому беруть мито віл тих купців, котрі йдуть горами, минаючи Дрогобич». Тустань в XVI ст., без сумніву, будучи підпорядкованою Дрогобицькій жупі, була пов'язана саме з експортом солі і відбивала давню традицію, яка сягала не одного століття. Проте вже в 1565 р. спостерігаємо, судячи з малої суми сплаченого мита, значний спад вивозу солі. Однак назва Тустань в документах і надалі фігурує окремо від назви села і лише згодом зникає. Це вказує на те, що замок на скелях ще існує, що повністю підтверджується археологічними дослідженнями.

Проте в люстрації 1565 р. вже маємо згадку «про село Уріч над потоком Уріч», що не збігається з теперішньою назвою села «Урич». Походження такої назви як у народі, так і деякими вченими пояснюється наступним чином: За давньою польською орфографією наше Уріч («у ріки», «над рікою») передавалося з XVI ст. як Uzycz, з чого в офіційних текстах всюди втерлась назва «Урич», байдуже, що така назва неясна і що народ іншої, як Уріч, не знає». Отже, село зберегло свою назву з XVI ст., але в польській інтерпретації.

Проте письмові джерела, інформуючи про Тустань в контексті з історичними подіями, не можуть вичерпно описати архітектурного вигляду унікальної наскельної пам'ятки-твердині. Основою для вивчення дерев'яної забудови та її наукової реконструкції послужили архітектурні обміри наявних слідів на скельних ірупах в 1971-1978 рр. Саме у цей час автор проводив ці дослідження на громадських засадах лише завдяки ентузіазму студентів-архітекторів Львівського сільськогосподарського інституту. Важко уявити всю колосальну роботу, виконану на пам'ятці, без сотень ентузіастів школярів, студентів, відпускників, пенсіонерів, які кожного року приїжджали до Урича, щоб взяти участь у дослідженнях. Серед них вагоме місце посіли школярі Урицької та Підгородецької шкіл. Важко уявити і широкомасштабні дослідження та їх реалізацію в дипломних проектах випускників архітектурного факультету Львівського сільськогосподарського інституту, Львівського політехнічного університету, Львівської Академії мистецтва.

 



 
Сколе - Карпати.інфо