Найбільш суттєві зміни в системі оборони Тустані відбулися на п'ятому будівельному періоді. Зміни торкнулися основної наземної забудови, розміщеної по периметру Двору. Ці зміни стосувались в першу чергу воріт. Проїзд на рівні висоти Двору давав значні переваги. У цьому місці віддаль між скельними «стінами» в найвужчій частині становила 5,3 м. При такій ширині проїзд воріт міг бути збільшений до 3 м, а у висоту сягав 4 м. На п'ятому будівельному періоді роль воріт і надалі виконує звідний міст як основний засіб закривання прорізу проїзду. Для повного закриття ворітного прорізу звідний міст мав довжину, що дорівнювала висоті проїзду — тобто 4 м. Завдяки збільшенню висоти проїжджої частини усі верхні приміщення збільшуються вгору.

У південно-східній та північно-захілній частинах Двору зрубні оборонні стіни добудовуються і досягають максимальної висоти 15,27 м або дорівнюють 10-ти сажням. Зовнішній бік дерев'яних стін був обмазаний глиною товщиною до 0,20 м, на що вказують матеріали археологічних досліджень. Такий спосіб захисту стін гарантував оборонному комплексу належний протипожежний стан.

Приміщення, розташовані з внутрішнього боку Двору, були поєднані з приміщеннями оборонних наземних стін і становили одне ціле.

Стіни фортеці завершувалися бойовими галереями, які на різних будівельних періодах за конструктивними особливостями були:

а) стовпово-дощатими;

б) зрубними і відкритими у верхній частині (ранні будівельні періоди) і закритими, з невеликими прорізами-бійницями, які становили єдине ціле з площиною оборонної стіни, крім того, були виносними заборолами.

Вирубані на скелях сліди дають можливість відтворити в первісному вигляді розміри заборол. Вони будувалися безопорними, розміщеними безпосередньо на краю помосту галереї і мали ширину виносу від 0,55 м до 0,80 м. Крім безопорних, нам відомі заборола, що мали опорні конструкції. В п'яти вивчених варіантах з опорними конструкціями балки-носії заборол мали розміри від 0,35 до 0,50 м, а їх винос сягав від 0,66 до 1 м.

Значні зміни відбулися у забудові «Внутрішнього дворика», де на п'ятому будівельному періоді споруджують п'ятиповерховий житловий комплекс зрубної конструкції. Оскільки найнижча частина забудови не могла бути використана під житло через невеликі розміри міжскельного простору, тут був влаштований хід, по якому можна було потрапити на галерею. Ця галерея призначалася для подачі води з колодязя, видовбаного біля скельної основи «Внутрішнього дворика».

Перший поверх житлового комплексу мав висоту 3,7 м і використовувався для господарських потреб. До цієї забудови входила і штучна печера, яка існувала з першого будівельного періоду. Її скельні стіни і склепіньчаста стеля були отиньковані.

На другому поверсі, що мав висоту 4 м, знаходилося ряд приміщень, невеликих за своїми розмірами, до яких можна було зайти лише по галереї з боку Двору. Зі зовнішнього, західного боку забудови «Внутрішнього дворика», проходила бойова галерея, яка була виносною, що сприяло кращому прострілу підступів до укріплень при штурмі їх ворогом. Висота галереї від основи бою до підошви скелі дорівнювала 21-22 м. Другий поверх мав невеликі приміщення, переділки яких вказують на існування над ними споруди зі значною корисною площею, що підтверджується слідами на скелях. Її площа могла бути до 90 м кв., а за призначеннями найбільше надавалося для гридниці. Висота третього поверху дорівнювала 3,7 м, але на четвертому поверсі вона дорівнювала 3,65 м, його ширина була розділена надвоє, утворивши на східному боці забудови приміщення шириною лише 2,15 м.

Вздовж західного боку забудови проходила обхідна галерея, призначена для сполучення між окремими приміщеннями. Зі західного боку Каменя, в житловій забудові «Внутрішнього дворика», була додаткова сходова клітка, що давало можливість вільно переміщатися оборонцям до третього та четвертого поверхів. П'ятий поверх закінчувався на рівні Верхнього майданчика, але мав висоту лише 3,5 м і ширину 2,15 м. З північно-східного боку вздовж житлових приміщень була розбудована галерея з перекриттям, дах якої одночасно захищав високу стіну зрубу від атмосферних опадів. Завершувала забудову «Внутрішнього дворика» галерея, яка з'єднувала Верхній майданчик з вежею на Окремому Камені.

Краї площини Окремого Каменя штучно розширюють за рахунок виносу несних конструкцій, які були заглиблені Краї площини Окремого Каменя штучно розширюють за рахунок виносу несних конструкцій, які були заглиблені по периметру скелі в спеціальні пази глибиною 0,7 м і шириною 0,32 м. Колоди поперечного перерізу також було продовжено за межі скельної площини, а тому мусили вони витримувати значне навантаження, що було вирішено за рахунок влаштування підкосів. Уже на каркасі дерев'яної обв'язки був розміщений зруб вежі.

На Верхньому майданчику до двох існуючих поверхів добудовують третій, від якого залишилися вертикальні пази, врубки для балок підлоги, а також сліди висоти поверху та даху, що вирубані на східній скельній «стіні». Аналіз забудови Верхнього майданчика показує, що на південно-східному його гребені існувала дозорна вежа, призначена для спостереження за долиною Уричанки, яка протікає до р. Стрий, де проходив торговий шлях.