Даний туристичний маршрут є одноденний піший для досвідчених туристів і двохденний для туристів без досвіду та з дітьми. Складність маршруту – середня для одного дня і легка для двох днів. Тому складність маршруту буде залежати, як буде спланований відпочинок у Карпатах. Загальна довжина маршруту складає понад 20 кілометрів. Ціль маршруту – гора Ключ, де в 1914 році відбулись бої між Січовими Стрільцями та російською армією. На цій же горі розміщена могила Січовим Стрільцям.

Транспорт зі Львова:
Електричка Львів-Мукачево з Головного вокзалу або Львів-Лавочне з Приміського вокзалу.

Початок маршруту – залізнична станція Нижнє Синьовидне. З станції йдемо на південь по ґрунтовій дорозі до залізничного переїзду. На залізничному переїзді повертаємо на ліво на дорогу, яка веде до села Тишевниця повз міст через річку Стрий. Тут з мосту можна подивитись на чудові скелі, які знаходяться по правому берегу річки.

Відразу за мостом починається маленьке село Тишовниця. Тут можна подивитись на дерев’яну церкву.
Далі йдемо по дорозі долиною річки Тишівниця в село Труханів. На цьому шляху Ви побачите нафтопровід «Дружба» та перед селом Труханів є капличка.

На початку села дорога повертає на ліво на міст через річку, тому йдемо через міст, а потім пройшовши селом до розвилки і повертаємо направо, де дорога йде до верху. Цією дорогою Ви попадете в центр села, де знаходяться нова церква, сільська рада, школа. Тут можна побачити дерев’яну церкву села Труханова, вік якої становить понад три століття.

За школою проходимо через міст, де дорога повертає направо і наліво. До гори Ключ потрібно йти прямо ґрунтовою дорогою, яка прямує доверху. Цією дорогою йдемо прямо до самого лісу, де ми маємо почати сходження на гору Ключ. В кінці села перед лісом дорога повертає направо. Тут можна почати сходження відразу по стежці, яка йде прямо від дороги. Також можна пройти кілька десятків метрів вправо по дорозі, де переходить у дві дороги. В цьому місці теж є стежка наліво вверх. Ці стежки є одночасно і струмками, по яких тече вода після дощів. Тому не рекомендується робити сходження у дощову погоду. Ця ділянка маршруту є найтяжчою. Адже підніматись прийдеться по дуже крутому схилу. Пізніше ближче до вершини гори Ключ схил стає пологішим.

Перед самою вершиною гори Ключ на поляні знаходиться сама могила Січових Стрільців. Тут є лавочки, де можна відпочити.
Можна трошки змінити маршрут. А саме відійти на південно-схід до гори Тирса (883,9 м), де можна побачити самі скелі Довбуша. По дорозі до цієї вершини можна натрапити на різні скелі висотами близько 3-х метрів. Південніше від гори Тирса є озеро розміром футбольного поля. Це озеро вже належить до Івано-Франківської області.

Тепер вернемось назад до гори Ключ. З самої гори будемо прямувати на північ по хребту, щоб попасти до міста Сколе. Сам хребет Ключа є залісненим. Від галявини, на якій розміщена могила Січових Стрільців починається дорога, яка пізніше перетворюється в стежку. Ця стежка є промаркована синьою фарбою на стовбурах дерев. Відразу кілька метрів після галявини справа є інша галявина, з якої можна проглядати чарівні краєвиди. Сама стежка прямує на північ по хребту Ключа. В деяких місцях стежка губиться та завалена деревами. Особливо зі стежки можна збитись на галявинах, де немає дерев. Тому якщо ви втратили стежку, то можна її знову пошукати на вершині хребта або спуститись вліво вниз в долину річки Кам’янка і продовжити маршрут через водоспад Кам’янка та озеро Несамовите (Мертве озеро).

Сама стежка по хребту Ключа проходить через різні поляни, які зарослі малиною. Тому літом тут можна поїсти малини. В самому кінці хребта стежка переходить в дорогу і повертає лівіше (на схід), де починається повільний спуск з хребта. Закінчується сходження біля мосту через річку Кам’янка, через яку прокладений нафтопровід «Дружба». Цей міст знаходиться відразу в місті впадіння річки Кам’янки в річку Опір.

Майте на увазі, що більшість лісових стежок та доріг, які показані на генштабівських картах, зараз є відсутні. Також деякі позначені на картах стежки можуть починати і зникати без сліду. Тому топографічній карті не завжди ватро довіряти.

Перейшовши міст через річку можна перейти другий міст через річку Опір і піти до траси, де можна зупинити маршрутку. Але варто пройтись по правому березі річки Опір вверх проти течії до міста Сколе. Тут достатньо добра дорога до самого міста Сколе, повз яку протягається нафтопровід «Дружба». Потім дорога зникає перед самим потоком «Чудилів», який впадає в річку Опір. В цьому місці потік утворює скелясті береги та протікає по камінню. Перейти потік можна якщо піднятись трошки вище. Далі понад берегом річки Опір можна знову появляється ґрунтова дорога, яка веде до самого мосту через ріку, дорога від якого прямує прямо до залізничної станції Сколе.

Топографічна карта маршруту: