Маршрут починається з села Верхнє Синьовидне. Якщо Ви прибули електропоїздом, то маршрут варто починати відразу з станції. Для цього варто перейти автомобільну трасу і поблизу знайти будинок культури (клуб), який знаходиться трошки правіше від станції, якщо йти по автомобільній дорозі на північ. Необхідно пройти повз подвір’я будинку культури та туалет, який знаходиться за ним. Далі стежка йде на гору і на горі вліво, а далі виходить у поле у долині річки Стрий. Йдемо по полі до хаток, які належать до села В.Синьовидне, повз яких проходить грунтова дорога, якою йдемо наліво прямо до автомобільної асфальтованої дороги (на право), яка прямує до с. Корчин. Звичайно, можна до Корчина йти по автомобільній трасі Львів-Чоп, а потім повернути направо на дорогу до Корчина, або скористатись маршрутними таксі до повороту біля села Дубина, а потім пересісти на інший транспорт до Корчина. Але це буде набагато довше.

У самому селі Корчин вже можна побачити гору Парашку та її хребет. Також по дорозі Ви побачите пам’ятник Івану Франкові та старовинну дерев’яну церкву Св. Кузьми і Дем'яна, збудовану  у 1824 році. Далі при дорозі є пам'ятник партизанам УПА.

В кінці села є міст через р. Велика Річка. За мостом повертаємо наліво і йдемо спочатку селом, а потім долиною річки до самого водоспаду Гуркало. Сама Велика Річка не є повноводною. Її можна перестрибнути або перейти по камінцях. Але у період дощів ця ріка несе в собі багато води. Щоб не заблукати, я раджу завжди триматись справа від річки (лівого берега). Ближче до самого водоспаду дорога буде кілька разів перетинати Велику Річку. Тут головне не помилитись. Поблизу самого водоспаду дорога перетне ріку. Ви побачите ще одну доріжку (яка є трав’яною), яка повертає вправо і прямує приблизно 20 метрів повз ж річки до самого водоспаду Гуркало.

Сам водоспад Гуркало є чарівним. Вода водоспаду падає в невеличке озерце, де можна покупатись. Але вода тут дуже холодна. Також біля водоспаду є кілька галявин, де зручно можна розмістити наметовий табір у випадку, якщо ви хочете заночувати.

Тепер йдемо до гори Парашка. Для цього потрібно вернутись від водоспаду на основну дорогу і йти нею далі на південь тримаючись річки. Проходимо шлагбаум заповідника «Сколівські бескиди», який не дозволяє проїзд автомобілям. Трошки далі ми побачимо ще один водоспад, який теж чарує своєю красою.

Піднімаємось дорогою ще вище до вирубаного лісу. А ось тут починається найскладніша ділянка маршруту. Саме в цьому місці дерева лежать на самій дорозі і прохід тут практично неможливий. Для орієнтиру можна піднятись справа на схил гори Дзял і подивитись на гору Парашку. З цього місця є кілька варіантів сходження на гору Парашка. В даному випадку найкраще спуститись до самої Великої Ріки. Перейти її (перестрибнути) і почати сходження на хребет гори Парашка. Сходження тут є складним. В цьому місці є багато повалених дерев. Крім того, літом тут заважатимуть вам мухи. Потрібно постійно йти вверх на південь аж до самої вершини гори Парашки.
Найтяжче буде біля самої вершини. В цій ділянці потрібно буде пройти близько 10 метрів чагарників, після яких попадаєте на поляну Парашки, яка літом і осінню вкрита чорницями та брусницею.

На самій вершині гори Парашка видніються красиві краєвиди. Звідси можна побачити інші вершини Сколівського району, долину р. Велика Ріка, р. Стрий та села Корчин, Верхнє Синьовидне і інші. Видно гору Тростян. У вересні на схилах Парашки росте червона горобина, яка чарівно доповнює навколишні пейзажі.

Назад з гори Парашка будемо вертатись до міста Сколе маршрутом №13 «Туристичний маршрут на гору Парашка (з міста Сколе)», який добре позначений і є легким. Цей маршрут дуже популярний і має стежку, яка добре протоптана туристами. Тут варто не пропустити поворот ліворуч перед горою Корчанка. Зліва від стежки поблизу гори Перехрестна є джерело, де можна попити води. Кінець маршруту представляє постійне сходження вниз по відносно незручній стежці з камінням. Вийшовши на автомобільну дорогу йдемо кілька десятків метрів на північ до автозаправки, перед якою звертаємо направо до залізно-дорожньої станції.
Загалом, маршрут триває близько 8-ми годин з двома півгодинними привалами.

Карта маршруту

(клікніть по зоображенню, щоб відкрити карту у більшому масштабі):